• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Корисні посилання

Корисні посилання

Що таке MRIYA ?

Платформа, яка є виробником проектів за підтримки Кіберполіції України та волонтерів. 24.02.2022 - початок війни, дав зрозуміти важливість інформаційної підтримки наших військових, а також протидії кремлівським медіа-пропагандистам. Тому даний бот було переформатовано на опрацювання фейкових та проросійських ресурсів, котрі в подальшому “йдуть” на блокування.

- https://mriya.social (офіційний сайт проєкту)

- https://t.me/stoprussiachannel (основний телеграм-канал, де здійснюються комунікація з підписниками та надання завдань для блокування)

- @stopdrugsbot (телеграм-бот для збору нових посилань на ворожі ресурси, а також автоматизованої взаємодії з користувачами)

- https://t.me/ukraine_avanger_bot (офіційний бот для збору інформації про ворожу техніку, коллаборантів, мародерів та іншої оперативної інформації)

Долучайтеся, аби допомагати блокувати та протидіяти російській агресії в Інтернеті.

/Files/images/2023_zima-vesna/Пост для соц мереж Мрія.jpg

Речі, які ти можеш зробити, щоб захистити себе від шахраїв:

1. Будь пильним та обрежним.

2. Не перераховуй кошти не верифікованим особам.

3. Уникай фейкових сторінок у соціальних мережах.

4. Не розголошуй свої персональні дані.

З вами зв'язався працівник банку? Пам'ятай 5 правил:

1. Реальний працівник банку не просить надсилати кошти.

1. Працівнику банку не потрібна інформація про ваш картковий рахунок.

2. Не повідомляйте нікому тимчасові паролі, які надходять у смс-повідомленні.

3. Не переходять за посиланнями.

4. Не виконуй ніякий дій у банкоматах та терміналах. Співробітник банку не надає вказівок щодо проведення маніпуляцій у банкоматах чи терміналах.

6 ознак фішингового листа:

1. Звернення до вас автоматично згенероване.

2. E-mail aдресант не офіційний.

3. Улисті міститься прохання надати персональні дані.

4. Наявні кнопки з гіперпосиланням на фейковий сайт.

5. Додані невіомі вкладення.

6. У тексті присутні граматичні помилки.



«Вистояли – переможемо!» Інформаційні матеріали до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті та партнерів

- Віртуальний музей російської агресії – перший в Україні інтернетпортал про події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. Ресурс містить найрізноманітніші дані українською та англійською мовами: свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали. Портал створений Українським інститутом національної пам’яті, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Генерального прокурора, прокуратурою АР Крим та міста Севастополя, Міжнародним фондом «Відродження», Центром дослідження безпекового середовища «Прометей».

- Виставка «Україна. Війна в Європі» – про історичні передумови сучасного російсько-українського протистояння, різні аспекти поточної фази війни після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, а також героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.

- Виставка «Кожен із нас – воїн» – спільний проєкт Сил територіальної оборони Збройних сил України та Українського інституту національної пам’яті про історичну тяглість національного спротиву українців, а також про сучасних захисників України – бійців територіальної оборони.

- Вулична виставка «Рашизм – це…» створена спільно Українським інститутом національної пам’яті, Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності. Розкриває зміст та характерні риси квазіідеології – рашизму: культ «скрєп» і культ вождя, імперський реваншизм і «побєдобєсіє», агресивна пропаганда та ксенофобія, розповідає про злочини, які здійснюють рашисти.

- Виставка «Комунізм = Рашизм» створена Архівом національної пам’яті (Галузевим державним архівом Українського інституту національної пам'яті). Включає 13 історій українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та сучасної російської влади. Історії проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму й доводять, що методи, мотиви росіян зі знищення українців – розстріли, виселення, пограбунки, депортації, фільтраційні табори – не змінюються.

- Підбірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни. Зокрема, до неї входять – інтерв’ю в межах проєкту «Історичний спротив» з історикинями Ларисою Якубовою про рашизм та Оленою Стяжкіною про війну в Україні й розпад імперій; статті: Тімоті Снайдера «Чому перемога України важлива для світу», Ігоря Кромфа «Як путінський режим використовує міф про «Велику Вітчизняну», Віталія Баки «Чому депортація маріупольців – це повторення історії?» та інші.

- Інфографіка «Чому українці та росіяни історично – не «братні народи». Проєкт Міністерства культури та інформаційної політики й Українського інституту національної пам’яті містить 9 банерів. Наприклад, Україна та Росія розвивалися за різних історичних умов, мали впливи різних сусідів; Україна – не «молодший брат»; Україна – європейська країна.

- Серії банерів на телеграм-каналі Інституту «Історія та пам’ять»: «Загиблі Герої» (#fightforukraine), «Росія вбиває» (#росія_вбиває), «Росія знищує українську культурну спадщину» (#russiaruinsculture), «Загублене дитинство».

- Патрони ЗСУ – рубрика на телеграм-каналі Інституту «Історія та пам’ять» (#ПатрониЗСУ) представляє постаті, чиї імена мають у своїх назвах бригади Збройних сил України.

- Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України та до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє» містять розділи: історичний контекст війни, ключові повідомлення, хронологія початку російськоукраїнської війни (тайм-лайн війни), нормативно-правові акти України стосовно збройної агресії РФ, міжнародні правові акти, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України, термінологічний словник, спогади учасників російськоукраїнської війни.

- Брошура «2014: початок російсько-української війни» – проєкт на основі інформаційних матеріалів Інституту до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Містить два наративні напрями: історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року; хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання Мінської угоди.

- Освітній проєкт 2020 року «Діалоги про війну» – три 10-хвилинні відеорозмови учениці з ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна російсько-українська війна?», а також методичні рекомендації.

- Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.

- Цикл «Нескорені» – три короткі ролики, в яких про воїнів Української повстанської армії розповідають їхні нащадки, котрі нині на передовій боронять Україну від російської агресії.

- «Історії місць війни. Ірпінь» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів.

- Фільм-реквієм «Імена на стінах».

- «Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»;

- «Дівчата зрізають коси». Книга про жінок на війні;

- «Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»;

- «Волонтери: Сила небайдужих»;

- «Капелани. На службі Богу і Україні»;

- «Люди «сірої зони»: свідки російської анексії Криму 2014 року».

Деякі фільми і пісні українських виконавців про сучасну російськоукраїнську війну Український інститут національної пам’яті зауважує, що наведені нижче переліки фільмів і пісень носять рекомендаційний характер і не є вичерпними.

Фільми

1. «Кіборги» (2017) – про оборону від російських загарбників Донецького аеропорту. Режисер: Ахтем Сеітаблаєв, сценаристка: Наталка Ворожбит.

2. «Іній» (2017) – литовсько-французько-українсько-польська воєнна драма про молодого литовця Рокаса. З гуманітарною допомогою він потрапляє на схід України, де знайомиться з двома військовими журналістами. З ними переживає жорстокі реалії війни. Режисер: Шарунас Бартас, сценаристи: Шарунас Бартас, Анна Коен-Янай.

3. «Донбас» (2018). Це 13 історій – художніх реконструкцій справжніх подій 2014 року, зафіксованих у журналістських репортажах, любительських відео та спогадах місцевих жителів на окупованих територіях сходу України. Режисер і сценарист: Сергій Лозниця.

4. «Позивний Бандерас» (2018) – гостросюжетний детектив про групу розвідувальників, які виконують операцію зі знешкодження російського диверсанта. В основі картини – щоденник нацгвардійця Сергія Башкова з позивним «Індіанець» та реальні історії бійців АТО. Режисер: Заза Буадзе, сценаристи: Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов.

5. «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас» (2019) – художній фільм, заснований на реальних подіях. Багато його персонажів – справжні бійці, які вижили в Іловайському котлі. Зокрема командир штурмової групи батальйону «Донбас» Тарас Костанчук, який став продюсером стрічки й зіграв самого себе. Режисер: Іван Тимченко, сценарист: Михайло Бриних.

6. «Черкаси» (2019) – розповідає про події після Революції гідності, коли український тральник «Черкаси» разом з іншими кораблями опинився заблокованим у бухті Донузлав. Екіпажі деяких кораблів перейшли на бік ворога. «Черкаси» ж залишалися вірними Україні та три тижні чинили опір. Режисер: Тимур Ященко, сценаристи: Роберт Квілман, Тимур Ященко.

7. «Додому» (2019) – історія кримських татар, які переживають злочинні дії РФ проти їхнього народу. Режисер: Наріман Алієв, сценаристи: Наріман Алієв, Марися Нікітюк.

8. «Атлантида» (2019) – антиутопія про життя в Україні після її перемоги у війні з Росією. Події відбуваються у 2025 році. Режисер і сценарист: Валентин Васянович.

9. «Погані дороги» (2020) – п’ять новел про життя на сході України на тлі російсько-української війни. Всі історії об’єднані темою доріг – у буквальному та образному сенсах. Режисерка та сценаристка: Наталка Ворожбит.

10. «Наші котики» (2020) – сатирична комедія про пригоди бійців АТО під час бойового чергування. За основу взято розповіді добровольців та бійців Збройних сил України. Режисер і сценарист: Володимир Тихий.

11. «Мати Апостолів» (2020) – воєнна драма про випробування й поневіряння матері. Вона шукає сина, літак якого був збитий. Режисер: Заза Буадзе, сценаристи: Ратха Макеєнкова, Заза Буадзе.

12. «Земля блакитна, ніби апельсин» (2020) – про виживання родини в Красногорівці на Донеччині під постійними обстрілами. Режисерка та сценаристка: Ірина Цілик.

13. «Зошит війни / War Note» (2021) – документальна стрічка, створена з особистих відеозаписів, зроблених на телефон або камеру українськими військовими та добровольцями. Режисер: Роман Любий.

14. «Снайпер. Білий ворон» (2021) – перший український фільм про російську-українську війну, що вийшов на великі екрани після повномасштабного вторгнення. Це воєнний екшн про Миколу, який у 2014 році приєднався до добровольчого батальйону і став висококласним снайпером. Режисер: Мар'ян Бушан, сценаристи: Мар'ян Бушан, Микола Воронін.

15. Серіал «Мама» (2021) – драма, заснована на реальних подіях. Мати дізнається, що її сина захопили в полон на Луганщині біля Слов’яносербська, й вирушає на його порятунок. Авторка серіалу: Валентина Руденко, режисер: Сергій Маслобойщиков.

Пісні

Гімн Січових стрільців «Ой, у лузі червона калина»;

Марш Збройних сил України «Зродились ми великої години»;

«Моє серце – сталь! Моя кров – Азов!» – музика: KOZAK SYSTEM, слова: Сергій Соловій, виконання: KOZAK SYSTEM;

«Фортеця Бахмут» – музика: Сергій Вусик, Тарас Тополя, слова: Тарас Тополя, виконання: гурт «Антитіла»;

«МРІЯ» – музика, слова, виконання: Jerry Heil;

«Повернись живим» – музика і слова: Сергій Танчинець, виконання: гурт «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ»;

«У мене немає дому» – музика: Ірина Швайдак, Устим Похмурський, слова: Ірина Швайдак, виконання: гурт «Один в каное»;

«Місто Марії», «Квіти мінних зон» – музика і слова: Святослав Вакарчук, виконання: гурт «Океан Ельзи»;

«Батьківщина» – музика і слова: Олег Псюк, виконання: Kalush та Skofka; «Не відступати і не здаватись» (саундтрек до стрічки «Снайпер. Білий Ворон») – музика і слова: Олег Собчук, виконання: гурт «СКАЙ».


Правила безпечної поведінки дітей в транспорті та на дорогах

У період війни безпека громадян, у тому числі на транспорті та дорогах, не втрачає актуальності та набула нових викликів. Зокрема, пошкодження доріг, встановлення блок-постів та відсутність вуличного освітлення через обстріли стали факторами, які змусили переглянути підходи до організації дорожнього pyxy на місцях. За даними Нацполіції кількість дорожньо-транспортних пригод, у тому числі резонансних, за період воєнного стану відносно зменшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року, проте на фоні воєнних подій патрульними спостерігається часте ігнорування правил дорожнього pyxy як з боку водіїв, так i інших учасників дорожнього pyxy.

Перейди за посиланням, подивись відео про безпечну поведінку в транспорті та на дорогах https://dopomogadtp.com/socialna_reklama/.

/Files/images/2023_zima-vesna/Молодь-за-безпеку-дорожнього-руху-777x1024.jpg/Files/images/2023_zima-vesna/І-МІСЦЕ-Водії-Зверніть-увагу-768x516.jpg/Files/images/2023_zima-vesna/II-mistse_Metliushenko-Oleksandra_-My-za-bezpeku-na-dorohakh_1100x732-1024x681.jpg/Files/images/2023_zima-vesna/ODYN-krok-rizni-zusyllia-768x572.jpg/Files/images/2023_zima-vesna/2.-VirtualnyjSvit-768x510.jpg/Files/images/2023_zima-vesna/Spetspryz-1_Ne-izoliujsia-vid-nebezpeky_Rybalko-Alona-11-kl_Pukhivka-Brovarskyj-r-n-768x543.jpg/Files/images/2023_zima-vesna/Spetspryz-2_Odiahny-sholom_podbaj-pro-zhyttia_Lazukina-Uliana-Kryvyj-Rih-hurtok.jpeg


«Ти як?»

Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу. Але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність. А нам усе ще треба дбати про близьких та працювати на перемогу.

Хотілося б, щоб українці звернули увагу на свій емоційний стан і взяли відповідальність за нього. А “Ти як?” допоможе знаходити в собі сили щодня, навчитися піклуватися про себе, опановувати стрес, тривогу, гнів тощо.

Перейди за посиланням, де запропоновані контакти, поради, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я.



Інформаційні матеріали до Дня Української Державності – 2023

28 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення.

Історія українського державотворення сягає своїми витоками Руської середньовічної держави, центром якої був Київ.

Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

Саме у день вшанування пам’яті видатного державотворця Київського князя Володимира Великого та у День Хрещення Київської Руси–України встановлено День Української Державності. Наразі цей день вшановуємо 28 липня, але уже наступного року з огляду на перехід Православної Церкви України і Української Греко-Католицької церкви на новий стиль календаря, свято перенесено на 15 липня. Відповідний законопроект внесений Президентом України, Верховна Рада підтримала 14 липня 2023 року.

В основі концепції державних заходів до цієї дати – тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення.

Корисні тематичні посилання :


StopCrime: повідомляйте про небезпеку для дітей в інтернеті

Від сьогодні в Україні діє перший портал повідомлень про матеріали, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми в мережі – StopCrime. Повідомити про можливий злочин на тему сексуального насильства над дітьми в інтернеті можна за посиланням: https://stopcrime.ua/net-crime

«Запуск StopCrime - це важливий крок для захисту дітей та формування безпечного кіберпростору. На цьому порталі люди можуть залишити повідомлення про факти сексуального насильства над дітьми в інтернеті та дізнатися більше про онлайн-безпеку. Підтверджена інформація невідкладно надходитиме до правоохоронців для проведення розслідування та викриття зловмисників», – зазначив начальник Департаменту кіберполіції Юрій Виходець.

/Files/images/2024_vesna/Додаток 2 до листа №3_20 від 05.03.2024р..jpeg

Кiлькiсть переглядiв: 538

Коментарi